Вже не раз озвучувала, що народження доні якось заново відкрило очі на прекрасне, на істинно важливе в житті. Може тому, що діти самі повністю "зроблені" з любові і щирості. А ми їм хоч трошки уподібнюємось. Хотілось би вірити ;)
Напевно, то взагалі найбільше призначення людини - плекати і захищати діточок. Найкраща і єдино правильна інвестиція в майбутнє.
Кажуть, чужих дітей не буває. Нині може бути одна з найкращих нагод ще одна нагода довести це. Тож, якщо є бажання "покращити карму" чи просто безкорисливо допомогти, запрошую: https://www.facebook.com/groups/279385532247980/ Мої друзі добре знайомі з долею цієї дівчинки і фактично, як волонтери, зараз творять цю долю. Алінка - маленький боєць, віриться, що вона просто мусить жити, так багато вже перенесла. Та треба ще трохи фінансових зусиль.
На перспективу захисникам дітей можна зберегти принаймні ці дві сторіночки:
Схиляю голову перед волонтерами та організаціями, які допомагають дітям - маленьким і великим, фінансово і психологічно. Нині в них професійне свято. Так само, як і в нас, батьків :).
І на завершення цього коротенького допису, ділюсь проникливими фото з мережі, де діти - такі, як є - смішні, цікаві, красиві.
